Історія краю

Шполянщина – благодатний край, знаходиться в південній частині області, Шполянський район включає в себе 37 населених пунктів, в тому числі одне місто – Шполу, в районі проживає близько 45 тисяч осіб.

 Річка Шполка ділить район на дві частини південну та північну, які відрізняються своїм рельєфом – на півдні більше ярів, річок та балок північна сторона більш рівніша. Кажуть, що колись на тому місті, де тепер розташована Шпола, була балка, яка служила межею між лісом і степом. Цю межу назвали «Вспольє», тобто вільна від лісів місцевість, придатна для землеробства. З приходом поляків назва змінилася на Вшпольє, а через якийсь час – на Шполу. Існує інша легенда: «Кажуть, море починається з джерельця.

З чого починалося наше місто, ніхто достеменно встановити не може, адже свідків майже 500-літньої давності вже не знайти. Але там, де виникла Шпола, сучасники вважають, що першою з’явилася жінка. Прийшла юна, глянула на мальовничу місцевість, прикрашену чистими водами цілющої річки, і мовила: «Тут і житиму».

Минуло небагато часу, і чи то волею випадку, чи за покликом природи, на старенькому човні повз місцевість, що облюбувала дівчина, пропливав юнак. У його човен постійно набиралася вода, і хлопець вже стомився вичерпувати її пригорщами. Отож дуже зрадів, побачивши вдалині людську постать. Підпливши ближче, зрадів ще більше, бо перед ним стояла чарівна, осяяна юнка.

Дівчино, - паленіючи мовив юнак, - чи не знайшлося б у тебе чогось, чим можна вичерпати воду?
У мене ще зовсім мале господарство, але є дерев’яний шполик (ківш для вичерпування води із човна). – Зараз я принесу, - відповіла дівчина.
За хвильку юнак вичерпав воду шполиком, але думки його вже були на березі.

Знаєш, - сказав він дівчині, напевне, мені треба відремонтувати човен, бо я так не зможу пливти.
Як хочеш, мовила дівчина, боячись виказати своє хвилювання.
Та їхні очі зустрілись…
Юнак вже не залишив цю землю, побудувавши для своєї коханої казковий будиночок на березі річки.
Як ми назвемо наше королівство? – запитав хлопець у своєї нареченої.

Все почалося, любий, із цього шполика. Нехай буде і наш рай Шполою.
З того часу спливла не одна сотня літ. У раю з іменням Шпола освідчувалися в коханні тисячі юнаків і дівчат, створюючи все нові і нові сім’ї, будуючи собі житло, фабрики, заводи, продовжуючи рід людський».

Багато пам’яток архітектури і просто гарних будівель збереглося до наших часів. Це і Палац Абази, вік якого сягає більше 150 років,

будівлі земської лікарні в селі Лебедин та єврейської синагоги в м. Шполі. Духовною святинею є Свято-Миколаївський жіночий монастир, який було засновано в 1779 році.

 Є в районі два великі рукотворні дива природи – Дар’ївський і Лозуватський дендропарки.

Шпола вважається центром України. Отже знайти нас неважко, доїхати – просто.

Усіх ласкаво просимо на Шполянщину – мальовничий край.

Матеріали використано з наступних джерел:

В.В. Шевчук «Історія Шполянського краю»;
"Шполянщина 1923-2003. Люди. Події. Факти.";
Районна громадсько-політична газета «Шполянські вісті».